Скарбничка для батьків
Консультація№1.
Маленькі "чомучки" вдома.Дошкільне дитинство- це дуже важливий період в житті малят, тому що саме тоді вона починає активно пізнавати навколишній світ, та все що її оточує, тому, природньо, в дитини постійно виникає безліч запитань, які для нас з вами можуть здатись смішними і не значними, але для дитини це важливо і навіть дуже. Тому ніколи не відмахуйтесь від дитини, не обіцяйте їй розповісти про те що її цікавить пізніше, давайте відповідь зразу ж, як би це не було важко для вас. Давайте відповідь так як можете, а потім візьміть енциклопедію й розкажіть про все вашому малюкові більш детальніше, а вашу розповідь підкріпіть малюнками. Тому що якщо дитині раз, а потім другий не дати відповідь вона втратить інтерес до пізнання чогось нового - це по-перше. А по-друге - ви для дитини авторитет, в її очах ви повинні все знати і все вміти, тому не засмучуйте маля, а завжди будьте ідеалом.
Ось деякі правила, як правильно відповідати на дитячі запитання, які підготувала психолог Анна Гресь.
ПРАВИЛО ПЕРШЕ:
"НІКОЛИ НЕ ГОВОРІТЬ ДИТИНІ - Я ТОБІ ПОТІМ РОЗПОВІМ".
Дитині важливо почути відповідь тоді,коли було поставлене запитання, бо,можливо, її щось здивувало,чи загнало в глухий кут, а ви лінуєтесь дати відповідь, раз і другий,і третій, а це в результаті знеохотить дитину пізнавати щось нове.
ПРАВИЛО ДРУГЕ:
ПОДИВІТЬСЯ НА СВІТ ОЧИМА ДИТИНИ.
Дитина ще зовсім мала, їй важко ще зрозуміти ази таких наук як хімія чи фізика, тому намагайтесь пояснювати дитині доступно і просто, на живих прикладах, але не перестарайтесь спрощуючи свої відповіді.
ПРАВИЛО ТРЕТЄ:
НЕ СОРОМТЕСЬ ЗВЕРТАТИСЬ ДО ЕНЦИКЛОПЕДІЙ, ДОВІДНИКІВ ЧИ
ІНТЕРНЕТУ.
Більшість батьків намагається бути в очах дітей аж занадто розумними, але не страшно, якщо дечого ви не знатимете, це буває,навіть,добре, бо тоді ви спільно зможете знайти відповідь. При цьому ваш батьківський авторитет не постраждає, а дитина буде навчатись шукати відповіді самостійно.
ПРАВИЛО ЧЕТВЕРТЕ:
ЗВЕРТАЙТЕСЬ ДО ФАХІВЦІВ.
Може виникнути така ситуація, що в деякій сфері ви не фахівець, а відповідати дитині потрібно, тому за розясненнями слід просто звернутись до фахівця.ПРАВИЛО П ЯТЕ:
НЕ ЧИТАЙТЕ ЛЕКЦІЙ.
Не пояснюйте дитині все аж занадто складно і зарозуміло. Коротке,яскраве пояснення запамятається дитині надовго і змусить його замислитись.Намагайтесь супроводжувати пояснення експерементами або ілюстрацією.ПРАВИЛО ШОСТЕ:
НЕ ВІДПОВІДАЙТЕ ОДНОСКЛАДОВО.
Діти - істоти образні, для того, щоб їм в голові уявити малюнок, декількох слів буде замало, крім того дитина зрозуміє, що вам з нею не цікаво і ви хочете швидше закінчити цю розмову.ПРАВИЛО СЬОМЕ:
НЕ ПРИНИЖУЙТЕ ДИТИНУ.
Не треба запевнятидитину:"Ти ще маленький, тобі це складно зрозуміти", в цій ситуації малюк буде почувати себе ніяково і вже скоро перестане ставити вам запитання.Тому важливо розуміти, що дитина - маленьеа людина і їй цілком дозволено чогось не знати, чи не розуміти.ПРАВИЛО ВОСЬМЕ:
ВІДПОВІДАЙТЕ ДИТИНІ СЕРЙОЗНО, АЛЕ З ГУМОРОМ.ПРАВИЛО ДЕВЯТЕ:
ГОВОРІТЬ МОВОЮ ДИТИНИ.
Свою розповідь супроводжуйтеяскравими простими прикладами.ДЕЯКІ ВІДПОВІДІ НА ДИТЯЧІ"ЧОМУ"?
ЧОМУ МУХА ЧАСТО ПОТИРАЄ ЛАПКОЮ ОБ ЛАПКУ?
Малюку слід пояснити,що муха, потираючи лапку об лапку, чистить свої лапки й забирає із них сміття. Коли розглядати муху під мікроскоп, то можна побачити, що все її тіло і лапки вкриті волосками, ось на них і збирається бруд, кий чистить муха. А робить вона це тому, що коли лапки в неї забруднені, то вона не відчуває по якій поверхні рухається. Тобто лапки в неї такі самі аналізатори, як очі. Муха може бути небезпечною для здоровя людей, тому що саме на лапках муха переносить інфекції з місця на місце.
ЩО БУДЕ ЯКЩО ПРОКОВТНУТИ ВИШНЕВУ КІСТОЧКУ?
Малюку слід пояснити, що краще кісточок з фруктів не ковтати, тому що вони неїстівні та тверді. Але що ж буде з кісточкою, коли її все ж проковтнули? Дитині слід пояснити, що спочатку кісточка потрапить через стравохід у шлунок, потім у кишечник і рано чи пізно вискочить назовні.
- Консультація№2.
- Чи слід карати дитину?
Як стверджує психолог Анна Гресь немає дітей, які б байдуже ставились до покарання. Ось,що вони думають в момент покарання:
- мені страшно,здається,що в середині в меневогненна куля і вона зараз лусне;
-я тремчу і боюся підняти голову,на маму боюся дивитися, дуже хочу,щоб вона скоріше пішла на роботу;
-мені боляче,і я потім тривалий час плачу іне можу заспокоїтись;
-я прагну сам собі заподіяти біль,щоб тільки тато мене не карав;
-я ведмкдика обіцяю і мовчу, а мама сердиться ще більше;
-У мене коліна тремтять і голова, а потім,коли мене вже покарали відразу стає добре.
Тому,щоб не травмувати психіку дитини та правильно її виховувати пропонуємо декілька правил від психолога Анни Гресь:
-ПОКАРАННЯ НЕ ПОВИННО БУТИ ЧАСТИМ;
-ПОКАРАННЯ МАЄ БУТИ ЗАСЛУЖЕНИМ;
-ПОКАРАННЯ ПОВИННЕ БУТИ ЗРОЗУМІЛИМ;
-ПОКАРАННЯ МАЄ БУТИ КОРОТКОЧАСНИМ;
-ПОКАРАННЯ ПОВИННЕ БУТИ ВІДОМИМ;
-ПОКАРАННЯ ПОВИННЕ БУТИ ЧЕСНИМ;
-ПОКАРАННЯ МАЄ ВІДПОВІДАТИ ВІКУ;
-ПОКАРАНЬ НЕ ПОВИННО БУТИ ЗАНАДТО БАГАТО;
УСПІХІВ ВАМ У ВИХОВАННІ І ХАЙ ВАМ ЩАСТИТЬ!
Консультація №3.
КОЛЬОРОТЕРАПІЯ- це методика покращення здоровя людини за допомогою кольору.
Першим позитивний і негативний вплив кольору на психіку людини виявив Й.В.Гете,заклавши таким чином основи сучасної кольоротерапії. Він зазначав: "Кольори діють на душу: вони можуть викликати почуття, пробуджувати емоції та думки,які нас заспокоюють і хвилюють,породжують сум і радість."
В.Бехтерєв стверджував:"Уміло дібрана гама кольорів здатна благотворніше впливати на нервову систему,ніж деякі мікстури".
Зараз склалась ціла наукова теорія впливу кольорів на психофізичний стан людини. Діти дошкільного віку найчастіше називають своїми улюбленими кольорами червоний,зелений,жовтий-це свідчить про те, що дитина розвивається нормально,її цікавить все нове,яскраве, незвичайне. Якщо улюблені кольори дитини- чорний і білий, це свідчить про її замкнутість.
З погляду фізіології та медицини особливу біологічну роль мають окремі кольори сонячного спектра. За даними Є.Рабкіна, всі кольори розподіляються на дві групи- пасивні та активні. До першої групи входять монохромні кольори- сірий, чорний,білий.Активних кольорів значно більше, вони вирізняються тоном,насиченістю, відтінками, які зумовлюютья довжиною світлових хвиль.
Ось так впливають кольори на психофізіологічний стан людини:
Червоний колір:
- впливає насамперед на серце, кровообіг, стимулює імунітет, активізує обмін речовин, саме тому він здатний зігрівати тіло і оживляти почуття людини.
У кольоротерапії цей колір використовують тоді, коли необхідно наповнити ослаблений організм новими силами, корисний він і при гіпотонії та інфекційних захворюваннях. Проте для занадто емоційних людей цей колір у великій кількості може виявитись шкідливим.
Рожевий колір:
- заспокоює нервову систему, покращує настрій, сприяє розслабленню мязів і глибокому сну.Цей колір допомагає одужати навіть при складних захворюваннях.
Жовтий колір:
- допомагає при сумному настрої, постійній пасивності, допомагає навчитися легше ставитись до подій, позбутися даремних хвилювань. Цей колір позитивно діє передусім на меланхолічних, схильних до внутрішніх конфліктів та пасивності людей, які мають проблеми у спілкуванні.Жовтий колір мяко стимулює і зміцнює нервову систему, активізує логіку, сприяє вмінню чітко висловлювати думки, підвищує почуття оптимізму і впевненості у власних силах, корисний він і для зору. Цей колір рекомендують для тих, хто втомився від напруги, розчарувань, кого непокоять внутрішні конфлікти, хто не відчуває невимушеності у спілкуванні. На відміну від червоного, жовтий не збуджує, а стимулює.
Оранжевий колір:
- допомагає підвищити активність, сприяє загальному зміцненню організму, нормалізує діяльність ендокринної системи. Цей колір додає відчуття психологічної свободи, зменшує дратівливість і емоційну нестабільність, які часто бувають наслідком захворювання щитоподібної залози. Оранжевий покращує травлення, підвищує апетит.
Зелений колір:
- допомагає бути відкритішим і спокійнішим, вплив цього кольору робить характер врівноваженішим, він освіжає і одночасно заспокоює, допомагає боротись з розладами сну. Зелений спияє стабільному зростанню розумової працездатності, концентрації уваги. Його вплив створює відчуття миру і рівноваги, спокою і оновленню. Зелений допомагає боротися із зайвою вагою, знижує апетит.
Синій колір:
- рекомендують людям, що потребують відчуття безпеки, створює позитивний психотерапевтичний ефект при меланхолії, істерії, епілепсії, іпохондрії., допомагає при безсонні. Синій колір вгамовує біль при захворюваннях кісткової та ендокринної систем, його рекомендують при захворюваннях хребта, мозку, очей, запаленнях носових пазух.
Блакитний колір:
- допомагає знизити температуру, має знезаражувальні властивості, здатен зупинити поширення інфекцій, сприятливо діє на підвищення імунітету, знижує артеріальний тиск.
Фіолетовий колір:
- повязаний з духовністю, здатен надихати. Цей колір слід застосовувати, коли виникають безпричинні сумніви, недовіра, підозріливість. Він допомагає боротися з глибинними страхами, різними психічними і нервовими розладами.Фіолетовий втілює звязок руху і спокою. У кольоротерапії застосовують його заспокійливість і одночасно здатність очищати і зміцнювати.
Надмірний вплив фіолетового може пригнічувати нервову систему, може викликати апатію.
Білий колір:
- символ чистоти і духовності, зцілення від хвороб, це колір рівноваги, добра, успіху.Він допомагає заспокоїтися, зняти внутрішню напругу, лікує центральну нервову систему, допомагає відновлювати структуру мозкових тканин, безпосередньо повязаних зі свідомістю.
Чорний колір
- сприяє зібраності, дисципліні, витримці та стійкості. Але схильним до депресії не рекомендують носити чорне, адже в надмірній кількості цей колір може пригнічувати.
Надіємось дана інформація стане Вам у нагоді!
Консультація №4
Як правильно створити особистий простір для дитини.
Дитяча кімната.
Головне - вчіться слухати свою дитину. З повагою і розумінням ставтесь до її бажань,навіть,якщо Ви впевнені,що краще знаєте,якою має бути дитяча кімната.Правильно організуйте простір дитячої кімнати і Ваш малюк буде тішити Вас своїми успіхами і досягненнями. У дитячій кожна деталь,кожна дрібниця,кожен елемент декору мають величезне значення.Оскільки дитяча традиційно має кілька призначень,цілком резонно розділити її на зони:спальну,робочу,ігрову.Головне чітко розмежувати "нічну" та "денну" зони. Ліжко розмістіть так, щоб ніщо не тривожило сон Вашого малюка.Бажано,щоб у зоні видимості засинаючої дитини були вхідні двері в кімнату.Це дасть їм відчуття безпеки. У дитини обовязково має бути своє зручне робоче місце.Стілець слід розмістити спинкою до стіни.Стіна за спиною підсвідомо додає впевненості.Постарайтесь організувати робочий простір таким чином ,щоб ніщо не обмежувало дитину, не стримувало її творчі пориви, але і не відволікало від виконання завдань.
Консультація №5
Перші друзі Вашого малюка.
Мякі іграшки стимулюють активність та уяву дитини, з улюбленою іграшкою дитина швидше засинає,краще їсть,охочіше вдягається і взагалі відчуває себе більш впевнено.На перших порах мяка іграшка може замінити малюкові друзів і стати партнером по спілкуванню. Проте,щоб іграшка дійсно стала другом малюкові, вона не повинна бути занадто великою або малою, щоб малюк міг її самостійно взяти, обійняти, перенести.
Консультація №6
Щоб не було проблем з їжею.
Напевно всім батькам відома проблема з годуванням дитини: вередування,примхи,цілковита відмова від їжі,а подекуди,навіть, істерика.Найчастіше це відбувається зовсім не тому, що їжа не смачна, справа в тому,що дитині просто не цікаво.Легкі,зручні та гарні тарілочки,ложечки,виделочки та горнятка не тільки розвинуть хороший апетит, а й зосередять її увагу на їжі, а деякі столові прибори допоможуть прищепити дитині змалку правила етикету. Підійдіть до процесу годування творчо, стимулюйте уяву малюка і розвивайте його фантазію,граючи разом із ним. Але не їжею, а спеціальним посудом! Постарайтесь перетворити щоденний прийом їжі в яскраву, цікаву гру, і Ви самі не помітите, як посуд буде пустий без Ваших умовлянь і дитячих сліз.
- Консультація для батьків№7
" 33 способи як виховати хорошу дитину"
1. Чарівне слово
Навчіть дитину деяких "чарівних слів" - "дякую", "будь ласка", "вибачте". І коли б дитина не говорила їх, намагайтеся швидко і ввічливо виконувати всі її прохання (в міру можливостей).
2. Чай у двох.
Організуйте вечірній чай з вашою дитиною. Порадьте їй запросити на чай улюблені іграшки. А потім зробіть так, щоб всі за столом дотримувалися правил ввічливості.
3. Обніміть дитину!
Поплескування по плечах або обійми доречні у тих випадках, коли дитина ввічлива з кимось - це дуже важливо.
4. Домашні тварини і дитина.
Обов'язково привчайте дитину доглядати домашніх тварин: купівля корму, прогулянка, розчісування, витирання лап, чистка клітки.
5.Політика чесності.
Завжди давайте чесну відповідь на запитання дитини.
6. Нагороджуйте інших.
Коли зустрічаєте ввічливих і доброзичливих людей, похваліть їх за доброту.
7. Розмови на подушці.
Кожний вечір, коли вкладаєте дитину у ліжко, запитайте її: "Яка частина дня була найкращою?" або "Яка частина дня була найважчою?", потім уважно вислухайте, що скаже вам дитина, не перебиваючи її, не даючи ніяких настанов.
8. Переможцем став...
Кожний тиждень видавайте "нагороду найбільш турботливому". Вручайте її тому, хто був найдобрішим, найввічливішим.
9. Гра "якщо..., то".
Якщо хтось з гостей повинен невдовзі прийти до вас додому, можна зіграти в гру "якщо ..., то". Це гра допоможе дитині краще зустріти гостя. Ви уявляєте собі частину "якщо.."."', "Якщо Оленці подобаються кольорові олівці...", дитина уявляє собі частину "то", "то ми будемо розмальовувати картинки".
10. "Який ти?"
Вказуйте дитині на її емоції. Це допоможе їй визначити себе та інших: "Ти виглядаєш розлюченою", або "ця маленька дівчинка виглядає такою самотньою".
11. Ставте мету.
Допомагайте дитині діяти відповідно до конкретної мети, наприклад, складати гроші на конкретну іграшку або прочитати конкретну книгу, конкретну кількість книг.
12. Очі в очі.
Привчайте дитину дивитися в очі співбесіднику, пояснюючи їй, наскільки це неприємно, коли людина відволікається під час розмови.
13. Підказуйте.
Якщо хтось вітається з вашою дитиною, а вона не відповідає, допоможіть їй знайти потрібні слова: "Ганно, піди і скажи Дмитру Івановичу "Доброго дня".
14. Хваліть за доброту.
Звертайте увагу на кожний прояв доброзичливості: "Ти молодець, що допомогла своїй сестрі".
15. Сваріть чесно.
Уникайте приниження і зневажливих зауважень. Намагайтеся знайти компроміс і припиніть суперечку.
16. Не обманюйте.
Якщо дитина зрозуміла, що ви обманюєте, не намагайтеся говорити неправду далі. Визнайте свою помилку: "Так, у нас справді залишилось печиво, але я не можу дати його тобі до обіду."
17. Руки геть.
У жодному випадку не бийте дитину, яка буває надто агресивною, скеровуйте її в спеціальне місце "для охолодження".
18. Приховані знаки уваги.
Зробіть своїй дитині щось приємне, але так, щоб це було для неї несподіванкою.
19. Справжній друг.
Візьміть дитину з собою, коли маєте намір провідати чи допомогти комусь із своїх друзів. Поясніть при цьому, як приємно допомогти комусь.
20. Спочатку запитайте.
Спочатку запитайте дозволу, перш ніж скористатися чимось чи викинути щось, що належить вашій дитині.
21. Обговорюйте ситуацію.
Якщо чиясь дитина надворі чи у дитячому садку плаче, зверніть на це увагу своєї дитини. Запитайте її: "Як ти вважаєш, що вона відчуває зараз?", "Як ти вважаєш, що зробило її такою засмученою?".
22. Добрий приклад.
Частіше згадуйте в розмові з дитиною про людей з нашого оточення, які роблять добрі справи.
23. Поклади на місце.
Якщо ваша дитина взяла без дозволу чужу іграшку, поясніть їй, чому так не можна робити, і наполягайте, щоб вона віднесла її назад.
24. Боротьба з брутальністю.
Придумайте якийсь вислів, який говоритимете, коли хтось з членів вашої родини буде лихословити. Потрібно намагатися знайти більш спокійний спосіб висловлювати свої почуття.
25. Обмін ролями.
Дайте вашій дитині можливість відчути себе на місці іншої людини. Запропонуйте їй на 10-15 хвилин роль одного з батьків (тата, мами), а собі візьміть роль дитини.
26. Дотримуйтесь чистоти.
Якщо ви, гуляючи з дитиною парком чи лісом, побачили сміття -підберіть й віднесіть в урну чи якесь призначене для викидання сміття місце. Ні ви, ні дитина не повинні смітити на вулиці.
27. Допоможіть "Зберегти обличчя".
Якщо ви помітили , що дитина каже неправду, стримуйте свій гнів і нагадайте, як важливо говорити правду. Потім дайте їй ще один шанс. І якщо дитина скаже правду, не карайте її.
28. Причина і наслідки.
По можливості дайте дитині відчути наслідки своїх помилок: "Якщо залишиш велосипед під дощем, він заржавіє".
29. Заохочуйте до чесності.
Дайте дитині зрозуміти, що чинити чесно завжди важко, тому заохочуйтеїї до правдивості.
30. Ніколи не порушуйте обіцянок.
Ніколи не обіцяйте дитині нагороди і не лякайте покаранням, які ви незможете дати і виконати.
31."Лавочка для забіяк"
Поставте вдома стільці у вигляді "лавочки для забіяк". Якщо двоє дітей побилися, посадіть їх на цю "лавочку", де вони повинні залишатися доти, поки кожний з них не пояснить, в чому він був неправий.
32. Коробка "Руки геть".
Аби не виникало "боротьби" за іграшки, дитина мусить мати особисту коробку для іграшок, нехай у неї виявиться бажання поділитися своїми іграшками з іншими дітьми.
33. Самостійність і допомога.
Дайте зрозуміти, що ви не збираєтесь робити за дитину завдання, але допоможете.
Поради для батьків
Дорогі батьки!
Родина для дитини- це тепле гніздечко, в якому вона почуває себе спокійно і впевнено: вона кохана і захищена.
Але родина - це не завжди тато, мама, дитина.
Настав той час, коли Ви батьки відчуваєте що вашого спілкування з дитиною вже замало. Постає питання, як задовольнити потреби дитини? Шляхів дуже багато. Один з них - це суспільне виховання -дитячий садок. Дитячий садок стає другим домом, вихователь, вихованці групи-другою родиною. Нам, дорослим, варто пам'ятати, що дитина перш завсе людина, яка вступає в новий, цікавий, повний нових вражень і знайомст період свого життя. Тільки від нас, дорослих, залежить наскільки цей період буде для дитини позитивний.
Порада № 1
Ми, батьки, ніколи не повинні забувати, що дитина вчиться робити ті речі, яким ми її навчаємо:
Якщо діти живуть з ворожістю, вони вчаться битися
Якщо діти живуть зі страхом, вони вчаться боятися
Якщо діти живуть з глузуванням, вони вчаться бути боязливими
Якщо діти живуть із заздрістю, вони вчаться розчаруванню
Якщо діти живуть із заохоченням, вони вчаться довірі
Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими
Якщо діти живуть у чесності, вони вчаться бути правдивими
Якщо діти живуть у справедливості, вони вчаться бути справедливими
Якщо діти живуть у доброті та ввічливості, вони вчаться поважати
Якщо діти живуть у дружелюбності, вони вчаться розуміти, що світ прекрасний
Порада № 2
Дитячі заповіді для мам, тат, бабусь і дідусів
Крім їжі та одягу мені потрібні душевне тепло, сердечність та Ваша любов
Говоріть до мене серцем і Вашими руками, тому що слова не завжди мені зрозумілі
Не застосовуйте до мене силу. Це привчить мене до думки, що зпозиції сили можна все вирішити. Я швидше відгукнусь, коли мене просто поведуть за собою.
Не давайте зайвих обіцянок, бо Ви не завжди можете її виконати. Я можу втратити довіру до Вас
Не акцентуйте уваги на моїх «поганих звичках». Це тільки буде надихати мене продовжувати робити те ж саме
Не робіть зауважень у присутності людей. Я більше і краще зрозумію все, коли Ви спокійно поговорите віч-на-віч
Зробіть так, щоб я відчував свою важливість і потрібність, своє місце у планах нашої родини
Зробіть так, щоб я ніколи не боявся втратити Вашу любов
Допоможіть мені зрозуміти різницю між добром і злом, правдою і неправдою
Підтримуйте і заохочуйте мене до праці, навіть тоді, коли я ще роблю сотні помилок
Не карайте мене за невдачі, сам невдача вже є карою для мене. Лагідно критикуйте і оцінюйте, але не мене - тільки мої вчинки
Коли загадаєте мені зробити це або те, скажіть також - як і чому. Прошу не робіть всього за мене, бо я тоді виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з Вашим очікуванням
Будьте доброзичливими до мене, щоб я навчився відчувати теж саме до інших
Не кажіть, що я співаю, бавлюся чи експерементую «забагато, задовго, зачасто»
Будьте терплячі до мого безладдя, я ж бо тільки дитина
Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках учився
Тоді я зможу самостійно приймати рішення в дорослому житті
Я хочу відчувати Вашу любов, хочу, щоб Ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували
Але будьте уважні, щоб Ваша любов не перетворилася в милиці, які будуть заважати мені робити самостійні кроки. Любі мої, я Вас дуже-дуже люблю! Покажіть мені, що Ви мене також.
Порада № 3
Режим дня в дитячому садочку
Що таке дитячий садочок?
Дитячий садок це організаційна одиниця із своєю територією, приміщенням, оснащенням, умовами, порядком організації життя, сукупністю правил, заходів, норм.
Організація життя дитини в садочку це:
Комплектування груп дітей
Організація харчування дітей
Організація відпочинку дітей
Організація сну дітей
Організація діяльності дітей